Виконання ст. 30 Закону України про освіту

01.09.2018

Освітня програма початкової школи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

  Освітня програма початкової школи (далі — програма) Київської гімназії №154 окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами початкової загальної освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

         Місія початкової школи Київської гімназії №154:

-       забезпечення сприятливих умов розвитку для всіх дітей;

-       підтримка особистості здобувача освіти в різних життєвих обставинах;

-       успішна адаптація випускників початкової школи в основній школі, а також успішна життєдіяльність випускника початкової школи в умовах швидко мінливого світу;

-       формування в учнів компетентностей у різних видах діяльності, а також уміння самостійно вирішувати проблеми;

-       забезпечення психологічно комфортних умов навчання для всіх здобувачів початкової освіти у гімназії;

-       створення умов, які сприятимуть формуванню індивідуальної траєкторії розвитку учня, яка формується на основі потреб і можливостей дитини;

-       розвиток ініціативи та самостійності учнів у визначених освітніх і в позаурочних видах діяльності;

-       створення умов для творчого саморозвитку кожного вчителя, його самореалізації у професійній діяльності.

         Освітня програма початкової школи спрямована на:

-       формування в учнів сучасної наукової картини світу;

-       виховання працьовитості, любові до природи;

-       розвиток в учнів національної самосвідомості;

-       формування особистісних якостей людини та громадянина;

-       виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

-       рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до навчання у основній школі та життя в суспільстві;

-       формування основ самоосвіти, прагнення саморозвитку, самовдосконалення тощо.

         Випускник початкової школи:

-       працелюбний,  уважний, старанний, емоційний, інтелектуальний учень;

-       дитина з розвинутою мовою, мисленням, зоровою і слуховою пам’яттю, яка вміє  слухати і чути, мислити і володіти  почуттям самоконтролю та самостійності;

-       особистість, яка володіє такими якостями, як: упевненість у собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, доброзичливість, комунікативність, має стійку мотивацію досягнення успіху, віджповідальність,  навчально-пізнавальні інтереси.

Освітня програма початкової школи гімназії на 2018-2019 навчальний рік складається з таких частин:

І. Освітня програма для учнів 1-х класів складена за  Типовою освітньою програмою нової української школи (НУШ), розробленою під керівництвом Савченко О.Я. (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх програм та навчальних планів для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»).

ІІ. Освітня програма для учнів 2-А, 3-А, 4-В класів складена  за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня» (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»).

ІІІ. Освітня програма для учнів 2-Б, 2-В, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б складена за Програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67).

 

            «СХВАЛЕНО»                                                                          «ЗАТВЕРДЖЕНО»

рішенням педагогічної ради                                              директор___________Л.С. Ліщинська

(протокол №8 від31.08.2018)                                                        (наказ №165 від 31.08.2018)

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ УЧНІВ 1-Х КЛАСІВ

НА 2018-2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

         Програма визначає:

-         загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

-         перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-         орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

-         рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-         вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;

-         загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

 До освітньої програми додано навчальний план, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (Таблиця 1).

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Програму укладено за такими освітніми галузями:

- мовно-літературна галузь реалізується через інтегрований курс «Українська мова»;

-         іншомовна галузь реалізується через предмет «Іноземна мова (англійська)»;

-         математична галузь реалізується через предмет «Математика»;

-         природнича, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична  галузь реалізується через інтегрований курс «Я досліджую світ»;

-         технологічна галузь реалізується через предмет «Дизайн і технології»;

-         мистецька галузь реалізується через окремі предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво»;

-         фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».                   Варіативну складову робочого плану, в якій передбачено додатковий час на навчальні предмети інваріативної складової, використано для збільшення годин на вивчення  предметів інваріантної складової, а саме навчання грамоти, на 1 годину.

         Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

         Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" та становить 30 учнів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів 1-х класів (20 години на тиждень (700 годин на рік)) ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин. Скорочення тривалості уроку в 1-х класах компенсується таким самим часом, передбаченим на збільшення тривалості перерв для організації рухової діяльності учнів.

         Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних галузевих програмах відповідно до Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» (наказ від 21.03.2018 № 268) і розміщена на офіційному веб-сайті МОН.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями з обов’язковими результатами навчання у першому класі, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Програми учитель може використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-му класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на гімназійному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освітньої програми початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

 

Таблиця 1

Робочий навчальний  план для 1-х класів

початкової школи при Київській гімназії №154

на 2018-2019  навчальний рік

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Кількість годин на рік

Інваріантна складова

Мовно-літературна

Українська мова

7+1

 

315+35

Іншомовна

Іноземна мова (англійська)

2

Математична

Математика

4

140

Природнича,

громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі

Я досліджую світ

3

 

105

Технологічна

Дизайн і технології

1

35

Інформатична

Інформатика

-

-

Мистецька

Музичне мистецтво

1

35

Образотворче мистецтво

1

35

Фізкультурна

Фізична культура***

3

105

Разом

19+3+1

630+105+35

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня

20

700 

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 

23

805 

 

 

            «СХВАЛЕНО»                                                                          «ЗАТВЕРДЖЕНО»

рішенням педагогічної ради                                              директор___________Л.С. Ліщинська

(протокол №8 від31.08.2018)                                                        (наказ №165 від31.08.2018)

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ УЧНІВ 2-А, 3-А, 4-В КЛАСІВ

КИЇВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 154

НА 2018-2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

            Освітню програму для учнів 2-А, 3-А, 4-В класів (далі - програма) складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня» (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня») відповідно до Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

Програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Програма визначає:

-       загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках робочого навчального плану;

-       очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

-       рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Робочий навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що становить: 22 години на тиждень (770 годин на рік) для учнів 2-х класів та 23 години на тиждень (805 годин на рік) для учнів 3-4-х класів. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин. Скорочення тривалості уроків в 2-4-х класах компенсується таким самим часом, передбаченим на збільшення тривалості перерв для організації рухової діяльності учнів.

         Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" та становить 30 учнів.

 

 

Перелік освітніх галузей. Програму укладено за такими освітніми галузями:


 

 

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура


Робочий навчальний  план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, посилену за рахунок варіативної складової (Таблиця 2):

-           освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і літературне читання)», «Іноземна мова (англійська)».

-           освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

-           освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується у 3-4-х класах предметом «Я у світі».

-           освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

-           освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання" та "Інформатика».

-           освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів».

Варіативна складова навчального плану використовується на підсилення предметів інваріантної складової галузі «Мови і літератури»: 1 год додається на вивчення української мови, 1 год – на вивчення іноземної (англійської) мови. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної складової.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, перелік яких наведено в Таблиці 3 (пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

               Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Програма  передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

 

Таблиця 2

Навчальний план для учнів 2-А, 3-А, 4-В класів з українською мовою навчання на 2018-2019 н. р.

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

2-А

3-А

4-В

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7+1

7+1

7+1

Іноземна мова (англійська)

2+1

2+1

2+1

Математика

Математика

4

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

-

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

Технології

Трудове навчання

1

1

1

Інформатика

1

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом

20+3+2

21+3+2

21+3+2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

22

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових,що  фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

25

26

26

 

 

 

Таблиця 3

Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня, що використовуються  для учнів 2-А, 3-А, 4-В класів

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

Назва навчальної програми

1.       

Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

2.       

Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів

3.       

Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи

4.       

Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

5.       

Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

6.       

Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

7.       

Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

8.       

Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

9.       

Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

10.   

Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

11.   

Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи

12.   

Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

        

 

            «СХВАЛЕНО»                                                                          «ЗАТВЕРДЖЕНО»

рішенням педагогічної ради                                              директор___________Л.С. Ліщинська

(протокол №8 від 31.08.2018)                                                        (наказ №165 від 31.08.2018)

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ УЧНІВ 2-Б, 2-В, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б КЛАСІВ,

що є учасниками науково-педагогічного проекту «Інтелект України»,

НА 2018-2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

         Освітня програма для учнів 2-Б, 2-В, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б складена за Програмою науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67).

          Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 33) Програма визначає:

-       вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за цією Програмою;

-       перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів, форм і засобів освітнього процесу в початковій школі Проекту, а також освітніх програм для 2-4-х класів з мовно-літературної (українська мова і література, іншомовна освіта), математичної, природничої, технологічної, інформатичної, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької, фізкультурної освітніх галузей;

-       загальний обсяг навчального навантаження й очікувані результати навчальної діяльності учнів 1‒4-х класів Проекту.

         Вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за Програмою. Зарахування учнів до проектного класу відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють. Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проекті розпочинається переважно із шести років.

         Цілями початкової освіти в Проекті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проекті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як суб’єкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що являє собою динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Компетентнісна початкова освіта в Проекті:

- втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо: знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми (Закон України «Про освіту», стаття 1)); ставлення та цінності. До ключових відносимо такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», стаття 12);

- проектується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно орієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти;

- розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо. Так, у Проекті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, яка дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей;

- моделюється й впроваджується в освітню практику на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації. Відкритість освіти виявляється в доцільності її розбудови на основі органічного поєднання різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їх компонентів; нелінійність — у необхідності конструювання освітньої системи як гнучкого багатоваріантного системного утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного/декількох варіантів його організації, у тому числі й за індивідуальною освітньою траєкторією; здатність до самоорганізації — у переважанні технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти.

         Зміст початкової освіти в Проекті визначено відповідно до дидактичних основ конструювання змісту освіти. Згідно з принципом відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку людства взагалі й українського суспільства зокрема як вихідні розглядаємо основні положення постнекласичної парадигми освіти, в якій концептуальною освітньою метою визнається створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному, нелінійному, нестабільному світі. Аксіологічними імперативами державної освітньої політики в постнекласичній парадигмі є органічне поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, яка репрезентує такі типові риси культурної особистості: духовність, національну свідомість, культурну толерантність, позитивне мислення, розвинений емоційний інтелект тощо.

         У зв’язку з вищезазначеним реалізація компетентнісної моделі освіти в Проекті передбачає, з одного боку, упровадження SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій — ядра 6-го технологічного укладу, а з іншого — формування в учнів соціальної, громадянської, державницької та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту (EQ).

         Як концептуальні засади SТЕM-освіти, що реалізуються в Проекті, визначаємо низку взаємопов’язаних положень.

1. STEM-освіта має бути неперервною: розпочинатися в дошкільному віці й тривати протягом усього життя. Раннє залучення дитини до STEM-освіти не лише сприяє розвитку креативного мислення та формуванню дослідницької компетентності, а й поліпшує соціалізацію особистості, оскільки розвиває комунікативні компетентності під час роботи в команді.

2. STEM-освіта є «містком» між навчанням учнів та їхньою кар’єрою. (За оцінками науковців, у майбутньому 9 з 10 найбільш затребуваних і високооплачуваних спеціальностей належатимуть до NBIC-сектора та вимагатимуть від претендентів високого рівня сформованості міждисциплінарних компетентностей у галузі STEM-дисциплін).

3. Мета STEM-освіти в системі загальної середньої освіти — розвивати в учнів інтерес до навчальних предметів природничо-математичного циклу, а також формувати в них систему взаємопов’язаних компетентностей, зокрема концептуальної (розуміння природничо-наукових і математичних концепцій, операцій та відношень), стратегічної (здатність формулювати й розв’язувати наукові, технічні та технологічні проблеми), когнітивної (здатність логічно мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії), операційної (здатність охайно та гнучко виконувати операції), аксіологічної (здатність розглядати об’єкт як корисний одночасно зі здатністю вірити у власну ефективність).

4. Характерними для STEM-освіти в системі загальної середньої освіти є:

-   фундаменталізація освіти, що виявляється в поглибленому вивченні предметів природничо-математичного циклу;

-   інтегроване навчання за темами, а не за предметами, що здійснюється на засадах міждисциплінарного та проектного підходів;

-   навчання на основі власних відкриттів, спрямоване на формування в учнів дослідницької компетентності, опанування учнями алгоритму розв’язання винахідницьких задач, інноваційної стратегії розробки проектів;

-   практична спрямованість навчання (на основі здобутих знань учні на уроках створюють прототипи/моделі реальних об’єктів, процесів або продукти сучасної індустрії);

-   посилена увага до вивчення англійської мови, оскільки найбільш значущі наукові друковані та Інтернет-ресурси публікуються саме цією мовою.

5. STEM-освіта може реалізовуватися як під час уроку, так і в позаурочний час. Найоптимальнішим є органічне поєднання обох підходів.

         Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти в освітньому процесі 2-4-х проектних класів реалізуються:

-                     інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах («ажурна пилка», «алфавіт», «бреінстормінг», «броунівський рух», «виклик», «дерево припущень», «діалог», «карусель», «синтез думок», «тонкі та товсті запитання», «учитель», «шість капелюхів»); технології навчання в грі; дискусія («дебати у форматі Карла Поппера», «метод прес», «обери позицію», «парламентські слухання», «ток-шоу»); метод проектів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання), що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів успішної та щасливої життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми;

-                     технологія SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем високорозвинених країн, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій;

-                     технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів: 1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування; 2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»; 3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»; 4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти-розповіді, тексти-описи, тексти-міркування;

-                     технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на методиці повного засвоєння знань, умінь і навичок у когнітивній, чуттєвій і психомоторній сферах Дж. Керролла і Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методі інтервального повторення Г. Еббінгауза;

-  технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі збагачення Дж. Рензуллі (Schoolwide Enrichment Triad Model). Відповідно до цієї моделі в Проекті передбачено систему заходів, що спрямовані на формування в учнів дослідницької компетентності в єдності всіх її компонентів, створення умов для розвитку в учнів особистісних якостей (креативності, цілеспрямованості, наполегливості, відданості справі, впевненості у власних силах тощо), пізнавальних процесів та уваги, здатності до ефективної навчально-пізнавальної діяльності, опанування учнями на теоретичному й практичному рівнях теорії розв’язання винахідницьких задач. Перелік освітніх галузей. Програму укладено за такими освітніми галузями:


Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура


         Для кожної з наведених освітніх галузей відповідно до принципу наступності та перспективності окремих рівнів освіти визначено мету, завдання й загальні результати початкової освіти, що відображені в освітніх програмах відповідних освітніх галузей (див. Таблиця 5).

         Загальний обсяг навчального навантаження учнів 2‒4-х класів визначено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти (додаток 2 до Стандарту «Базовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання»), за якими гранично допустиме тижневе навантаження становить: 2 клас — 22 години на тиждень (770 годин на рік), 3-4-ті класи — 23 години на тиждень (805 годин на рік).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин. Скорочення тривалості уроків в 2-4-х класах компенсується таким самим часом, передбаченим на збільшення тривалості перерв для організації рухової діяльності учнів.     

Очікувані результати навчання випускників 2-4-х проектних класів у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку, що визначені Державним стандартом початкової освіти. Вони презентовані в освітніх програмах відповідних освітніх галузей, а встановлення ступеня їх досягнення учнями проектних класів здійснюється відповідно до Державного стандарту початкової освіти за допомогою формувального оцінювання, що має на меті:

-   супроводжувати навчальний поступ учнів;

-   вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

-   діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

-   вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

-    аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

-   підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;

-   запобігати побоюванням помилитися;

-   плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

-   виховувати ціннісні якості особистості.

         Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках. Навчальні досягнення учнів у 2–4-х — формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

         Організаційні питання реалізації Програми. Проектний клас працює за авторськими навчально-методичними комплектами (навчальна програма, методичні рекомендації для вчителя, посібники, зошити з друкованою основою, мультимедійні засоби навчання тощо), що реалізують навчально-виховні завдання Проекту відповідно до вікових можливостей дітей молодшого шкільного віку, мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та видаються позабюджетним коштом.

         Права й обов’язки учасників освітнього процесу в проектних класах визначаються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», статутом закладу загальної середньої освіти та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

         За учнями, які навчаються в проектному класі, зберігається право вільного переходу до класу, що працює за іншими освітніми программами.

         За умови ліквідації проектного класу учням гарантується дотримання їхніх прав та інтересів відповідно до чинного законодавства з питань освіти.           

         Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання для класів, що працюють за Проектом (Таблиця 4), розроблено на основі Базового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання Державного стандарту початкової освіти відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67.

         Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, перелік яких наведено в Таблиці 5 (пропонований зміст навчальних програм, які мають грифи «Затверджено» та «Схвалено» Міністерством освіти і науки України»).

         Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» (далі — Проект), посилену за рахунок варіативної складової. Години варіативної складової використано для запровадження навчальних предметів «Навчаємося разом», «Еврика».

         Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462, до інваріантної складової змісту початкової освіти увійшли освітні галузі «Природознавство та Суспільствознавство». З огляду на цілі та завдання дослідно-експериментальної роботи, що здійснюється на всеукраїнському рівні в межах Проекту, зазначені освітні галузі реалізуються через інтегрований навчальний предмет «Людина і світ» та навчальний предмет «Навчаємося разом». Навчальні програми зазначених предметів містять змістові модулі, які реалізують окремі завдання курсів «Основи здоров’я» та «Трудове навчання», що надало можливість оптимізувати навчальне навантаження учнів і разом з тим виконати навчальні програми з «Основ здоров’я» та «Трудового навчання» у повному обсязі.

         Гранична наповнюваність класів встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та становить 30 учнів.

         Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами)».

 

 

 

 

 

Таблиця 4

Навчальний план для учнів 2-Б, 2-В, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б класів з навчанням українською мовою, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

2-Б,В

3-Б,В

4-А,Б

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

3,5

3,5

3,5

Читання

3,5

3,5

3,5

Іноземна мова (англійська)

3

3

4

Математика

Математика

4

4

4

Еврика

1

1

1

Природознавство,

Суспільствознавство

Людина і світ

2

3

2,5

Навчаємося разом

2

2

1,5

Мистецтво

Мистецтво

1

1

1

Технології

Трудове навчання

0,5

0,5

0,5

Інформатика

1

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

0,5

0,5

0,5

Фізична культура

3

3

3

Разом

22+3

23+3

23+3

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

22

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

 

25

26

26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 






Таблиця 5

Перелік навчальних програм

для класів науково-педагогічного проекту «Інтелект України»

№ п/п

Назва навчальної програми*

1.

Українська мова. Навчальна програма, 1-4 класи.* 

«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 № 14.1/12-Г-1094)

2.

Читання. Навчальна програма, 1-4 класи.*

«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 № 14.1/12-Г-1096)

3.

Математика. Навчальна програма, 1-4 класи.* 

«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 №14.1/12-Г-1093)

4.

Людина і світ. Навчальна програма, 1-4 класи.* 

«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 №14.1/12-Г-1097)

5.

Навчаємось разом. Навчальна програма, 1-4 класи.*

«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 № 14.1/12-Г-1092)

6.

Еврика. Навчальна програма, 2-4 класи.* 

«Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 № 14.1/12-Г-1095)

7.

Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл (затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

8.

Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи (затверджена наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

9.

Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів  (затверджена наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

10.

Основи здоров'я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи (затверджена наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

11.

Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи (затверджена наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

         * Під час реалізації зазначених освітніх програм передбачено використання авторських та інноваційних освітніх технологій, що охарактеризовані у цій програмі вище.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця № 1

 

за  Типовою освітньою програмою нової української школи (НУШ),

розробленою під керівництвом Савченко О.Я. (наказ Міністерства

освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження

типових освітніх програм та навчальних планів

для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»).

 

 

Робочий навчальний  план для 1-х класів

початкової школи при Київській гімназії №154

на 2018-2019  навчальний рік

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Кількість годин на рік

Інваріантна складова

Мовно-літературна

Українська мова

7+1

 

315+35

Іншомовна

Іноземна мова (англійська)

2

Математична

Математика

4

140

Природнича,

громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі

Я досліджую світ

3

 

105

Технологічна

Дизайн і технології

1

35

Інформатична

Інформатика

-

-

Мистецька

Музичне мистецтво

1

35

Образотворче мистецтво

1

35

Фізкультурна

Фізична культура

3

105

Разом

19+3+1

630+105+35

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня

20

700 

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 

23

805 

 

 

 

 

 

Директор гімназії                        Л.С.Ліщинська

 

 

 

 

 

Таблиця № 2

 

за Типовою освітньою програмою

закладів загальної середньої освіти І ступеня»

(наказ Міністерства освіти і науки України

від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової

освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»)

 

Робочий навчальний  план для 2-А, 3-А, 4-В класів

початкової школи при Київській гімназії №154

на 2018-2019  навчальний рік

 

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

2-А

3-А

4-В

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7+1

7+1

7+1

Іноземна мова (англійська)

2+1

2+1

2+1

Математика

Математика

4

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

-

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

Технології

Трудове навчання

1

1

1

Інформатика

1

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом

20+3+2

21+3+2

21+3+2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

22

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових,що  фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

25

26

26

 

 

 

 

 

Директор гімназії                        Л.С.Ліщинська

 

 

 

 

 

 

Таблиця № 4

 

за  Типовим навчальним планом

для загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня,

які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»,

затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України

від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського

експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу

в науково-педагогічному проекті «Інтелект України»

на базі загальноосвітніх навчальних закладів»

зі змінами, внесеними наказом

Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67

                                                                  

Робочий навчальний  план для  2-Б, 2-В, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б класів

початкової школи  при Київській гімназії №154

на 2018-2019  навчальний рік

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

 

2-Б,В

3-Б,В

4-А,Б

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

3,5

3,5

3,5

Читання

3,5

3,5

3,5

Іноземна мова (англійська)

3

3

4

Математика

Математика

4

4

4

Еврика

1

1

1

Природознавство,

Суспільствознавство

Людина і світ

2

3

2,5

Навчаємося разом

2

2

1,5

Мистецтво

Мистецтво

1

1

1

Технології

Трудове навчання

0,5

0,5

0,5

Інформатика

1

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

0,5

0,5

0,5

Фізична культура

3

3

3

Разом

22+3

23+3

23+3

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

22

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

 

25

26

26

 

 

 

 

Директор гімназії                        Л.С.Ліщинська

 

 

 


← Повернутися до списку


На головну...