Вчителям

Перейти для авторизації вчителя на сторінку електронного класного журналу

  

ОКСЕН ЛІСОВИЙ: ТРЕБА ДАТИ ДІТЯМ ТВОРЧУ АЛЬТЕРНАТИВУ ДО ТИХ СПОКУС, ЯКІ Є В СУЧАСНОМУ СВІТІ
02.12.2012
Оксен Лісовий – директор Національного центру «Мала академія наук України» запевняє, що завдя­ки правильній роботі з обдарованими дітьми вони майже не виїжджають за кордон. А якщо й так, то скоро повернуться.

– Щоб не втратити цих дітей, потрібно передусім проводити такі заходи: виставки, змагання, конкурси. Аналізувати їх під­сумки, проводити методичну роботу. Наше завдання – збе­регти інтерес у дітей. Якщо глобальніше – дати дітям твор­чу альтернативу до тих спокус, які є в сучасному світі. Адже, наприклад, нинішні розважальні технології на дуже високому рівні, й дітям справді важко втриматися, аби не поринути з головою в комп’ютерний, віртуальний світ. І з цим важко конкурувати. Не треба змушувати дитину, а створи­ти умови, щоб вона полюбила інтелектуальну працю. А участь у виставках і перемо­ги на конкурсах укріплюють їхню віру в те, що вони можуть досягти чогось своїм розумом. Також це – спілкування дітей, діалог з експертами. Тож педагогічної мети можна досягти стовідсотково.

Щодо реалізації дитячих розробок. Нині маємо загальнонаціональну проблему, яка стосується не тільки дитячих інноваційних розробок, а й, мабуть, «дорослої» науки. Економіка України ще не повернулася обличчям до креативного працівника, здатного згенерувати нову ідею. Але наш бізнес – прагматичний, тому він приречений на те, щоб рано чи пізно зробити це, аби не стати неконкурентоспроможним. Винахідників в Україні залишається багато. Адже діти, залучені до системи МАН, пра­цюють у специфічному інтелектуальному полі. Зокрема в літніх, очно-заочних школах МАН, усіх проектах, виставках, конкурсах, конференціях, семінарах. Звичайно, одним із завдань Малої академії є патріотичне виховання майбутнього вченого. Діти з усіх ку­точків країни – дружні, вони розуміють, громадянами якої країни вони є. Ті проекти, в яких вони беруть участь, мають дуже високий ефект «командності» і «дружності». Одна з основних причин – психологічна, а саме: проблема самоідентифікації обдаро­ваного підлітка, рівень інтелектуальних здібностей якого вищий за загальний рівень однолітків. Тут діти почуваються серед своїх, дружать і вирішують спільні завдання. Для них відкриті двері будь-яких російських ВНЗ: МДТУ імені Н. Баумана, МДУ тощо. Але туди їдуть навчатися одиниці. Минулорічний приклад: один із хлопців, у кого, як кажуть, всі груди в медалях за всі наші конкурси, пішов навчатися до КПІ . А для нього були відкриті і західноєвропейські ВНЗ, і російські. Також він нині працює в МАН лаборантом, щоб залишатися в цьому середовищі. І таких прикладів – багато. Виїжджає мало дітей. Узагалі, цей відплив талантів, про який так довго говорили, вже не є актуальним. Адже компанії стали ще прагматичнішими. Вони налаштовані більше на трафік ідей. Наше завдання – виховати інтелектуальну національну еліту. Нині міграція обдарованої молоді не є проблемою. Адже якщо нам вдалося знайти дитину, зберегти її інтерес до наукової діяльності, дати їй потужні базові знання, роз­винути її креативність, а вона поїхала працювати в європейську лабораторію – це не страшно. Страшно інше – коли ми не створили умов для того, щоб талановита ди­тина пішла в науку. Зрештою, вона здобуде знання за кордоном і повернеться до України, коли тут будуть сприятливі умови.

Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 49


← Повернутися до списку


На головну...